Шёл первый снег. Он медленно падал, кружась в захватывающем танце при бледно – жёлтом свете фонаря. Январский ветер пел свою песню и подхватывал то одну, то другую снежинку, унося за пределы власти тусклого фонаря. Казалось, маленькие звёздочки спускаются на землю.
Хотя нет, это не звёзды, это замёрзшие цветы. Их дарит кудесница - зима, как воспоминание о летних ярких клумбах. Холодные цветы. Они падают на ладонь и … тают. Как быстро они тают! И их больше нет. Нет расписных узоров, нет больше причудливых орнаментов. И никто никогда не вспомнит о них. Придя на короткий срок, они исчезают навеки…
Мы похожи на замёрзшие цветы. Так же как они, мы приходим из небытия ненадолго. Только с единственной разницей, Бог подарил нам жизнь, чтобы наши сердца оттаяли для Его любви. Лишь тогда мы не растворимся в небытии, лишь тогда мы станем живыми, оставляя след в жизнях других и даря радость окружающим.
Аня Полонская,
г. Черкассы, Украина
Живу и учусь в Черкассах. Спасителя приняла в сердце в 1996г и сейчас следую за Ним. e-mail автора:swiff@ua.fm
Прочитано 15409 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О ,как прекрасны те мгновения ,когда душа к душе идет.Спасибо вам за откровение ,за сердце ваше и любовь. Комментарий автора: Всегда пожалуйста и спасибо за отзыв! :)
алла
2006-12-07 21:06:05
Написано красиво и хорошо.Но,к сожалению,след в жизни других оставляют не только добрые и светлые люди.
Наталья Незнакомкина
2007-09-10 20:37:43
Очень поэтично и напоминание хорошее.
Р.
2008-03-02 14:30:11
Очень мило, сестричка. Продолжайте.
Вот только "небытие" не вполне увязывается с Библией. До сотворения любого человека можно говорить о его "небвтии". А сотворённый уже вечен; или вечная жизн, или вечная погибель его ожидают.
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
